Скоро чергова річниця весілля. Аня глянула на себе в дзеркало. І зачіску треба підправити, і нафарбуватися, і посміхатися. Тому що кожен рік, в річницю одруження, її чоловік водив всю сім’ю на фотосесію
Михайло, молодший син Ніни, одружився. Не сказати, що Ніна рада була, але перечити не стала. – Ніно Олександрівно, – якось сказала дружина Михайла. – Не дав мені Бог батьків, ви не проти якщо мамою називати вас буду
Віра сиділа на кухні і вечеряла. У свої 39 років вона все ще була одна. Всі подруги Віри, стабільно скаржилися на чоловіків і неслухняних дітей, примовляючи: – Віро, одна ти у нас щаслива
Денис поїхав до своєї бабусі Віри. Тільки вийшов з вагону – і відразу повні кросівки снігу. До бабусі Віри він прийшов з закоцюблими ногами, вона коли глянула у що він взутий, взялася обома долоньками за щоки і похитала головою
Максим зняв собі кімнату в комуналці. Його нова сусідка Ганна Федорівна була дуже до всіх строгою жінкою. Та вона моментально змінювалася, коли приходив її Борюсик
Тамара поверталася додому. Вийшла з автобуса і зупинилася на місці. Вже зрозумівши, що сталося, вона все ж заглянула в розкриту сумочку. Ні гаманця, ні телефону небуло
Мамо! Може, не підеш до тата? Ти глянь, що на вулиці робиться? Відішлеш потім посилкою, і все, – не пускала матір Валя
– Світлано, а чому ми до твоєї мами не їздимо? Може допомогти їй щось треба? – Колись може і з’їздимо, – відповіла Світлана чоловікові і задумалась. – Він же просто не знає, що Світлана не хоче з нею спілкуватися. І все через чоловікового друга
